Свята Зимового Циклу Презентація

Свята Зимового Циклу Презентація.rar
Закачек 3246
Средняя скорость 2494 Kb/s

Свята Зимового Циклу Презентація

Народні свята на Україні
Свято, традиції, рід — ці слова в наш буремний час, інколи, на жаль, втрачають своє значення.
Дана презентація присвячена неповторним і самобутнім традиціям українського народу.

Ми собі не уявляємо Різдва без куті, Великодня — без писанки, Святої Троїці — без клечання, навіть називаємо це останнє свято «Зеленими Святами». Всі ми відзначаємо свято Купала, на «Введіння» закликаємо щастя на майбутній рік на «Катерини» кличемо долю, а на «Андрія» хто з нас не кусав галети (це великий корж із білого борошна) і яка дівчина не ворожила , чи вийде заміж цього року?
Свято в українській народній традиції завжди займало провідну роль. Усі свята українського календарного року пов’язані з господарським життям та побутом українців. Кожне з них має свої особливості, традиції та обряди.

Зимові свята
Свято Масляної
7 січня — Різдво Христове
19 грудня – свято Миколи Чудотворця
1 січня – Новий рік
19 січня – свято Водохрещі

Святий Миколай
є одним з найбільш шанованих на Україні святих.
В календарі є два свята Миколи — один весняний (22 травня) і
другий зимовий.
Святий Миколай — чудотворець, доброчинець, чарівник. У ніч на 19 грудня, у день його пам’яті, він розносить дарунки дітям, вітає з зимою, благословляє на добрі вчинки.

За легендою, Святий Миколай живе у Раю на небесах і раз у рік спускається на землю, щоб прийти до діток і принести їм дарунки за хороше навчання, чемну поведінку, повагу до батьків та старших людей.

Святий Миколай
все знає про діток.
Усе хороше і погане записане у нього у великій книзі, котру допомагають йому заповнювати ангели цілий рік.

Якщо котрась дитина була нечемною чи не хотіла вчитися, то замість Святого Миколая у чарівну грудневу ніч до неї прийде чортеня Антипко. Воно залишить під подушкою непослуха пучок вербових різочок. Іноді наука не іде без бука. Але то буває дуже рідко, бо дітки у нас усі слухняні і добре вчаться на радість батькам.

Різдвяні традиції в Україні
Різдво на Україні святкують 7-го січня за Григоріанським календарем, як і в багатьох інших країнах, де сповідують християнство.

Свята різдвяного циклу розпочинаються ще 2 січня в день Гната. Дівчата ретельно прибирали оселю та готували різноманітне святкове спорядження — «Павучки», «Їжачки», «Дідух». До 4 січня, дня Анастасії, оселя повинна бути святково прибрана.

Напередодні Різдва влаштовують «Вертеп» (з давньогрецької — печера). Вертеп – старовинний пересувний ляльковий театр, де ставили релігійні та світські п’єси. Це сцени з біблійних розповідей про народження Ісуса. Вони показують маленького Ісуса в яслах, Марію, волхвів, що принесли дари, та зірку над Віфліємом.

Вертепи
влаштовують у громадських місцях, зазвичай біля або всередині церков.
Вночі всередині вертепів ставлять свічки для того, щоб люди, що прийшли на нічну службу, могли все бачити.

Переддень Різдва в Україні називають Свят Вечором,
або інколи — Святою вечерею. Люди зазвичай готують смачні страви на цей вечір. На столі повинно стояти щонайменше 12 різних страв. Обов’язково повинна
бути кутя, ритуальна страва, яку готують з пшениці та спеціального сиропу, що містить рідкий мед, мелений
мак, родзинки та інколи грецькі горіхи.

Цього вечора діти ходять до сусідів з бенгальськими вогнями, сіючи зерно та кольорове насіння. Вони бажають людям міцного здоров’я та рясного врожаю на наступний рік та просять за це гроші. Також вони виконують різдвяні пісні, що в різних місцевостях України називаються колядки або щедрівки, а саме:
«Радуйся, радуйся, земле. Син Божий народився»
«Добрий вечір, щедрий вечір.
Добрим людям на здоров’я»

Колядували хлопці, ходячи по дворах із саморобною зіркою, іноді у супроводі переодягнених Маланки, Кози, Ведмедя, Солдата. Якщо їх запрошували до хати, вони розігрували сценки з народної вистави, в якій пророкували добробут у господарстві.

Щедрували в новорічну ніч переважно дівчата: в перший день ходили по хатах із засівалками чи посипалками, посипали зерном навколо себе і виголошували коротенькі віршики-побажання.

Якщо на Багату кутю іній, або сніг –
то літо мокрим буде.
Зелене Різдво — білий Великдень.
У народі говорять:
Срібні дзвіночки дзвеніли під вікнами,
і люди тішилися, що до них ідуть аж три
свята в гості. Перше свято — це Різдво
Христове, і все, що бажали у цей святковий день
маленькі колядники, неодмінно збувалося, бо слова у
коляду також були чарівні.

А ще воно зветься святом святого Василя.
Новий рік
Василь приходив не сам, а з дівчиною Маланкою. Всі радилися в чудернацький одяг. Було дуже весело, навіть трішечки страшно, бо раптом, мов з-під землі, з’являлися волохаті ведмеді, бородаті дали, рогаті чортики, князі з булатними мечами, старезна відьма і навіть Котигорошко з велетенською була­вою. Але не треба боятися, бо це наші колядники, перевдягнені в казкових героїв.

Сійся, родися жито, пшениця,
Жито, пшениця, всяка пашниця,
Коноплі по стелю, льон по коліна, Щоб у вас, хрещених, голівка не боліла.
Вранці наступного дня колядники, знявши свою чудернацьку одежу, знову бігли від хати до хати. Кожен з них ніс мішечок, в якому були пшеничні зерна.
Вони сіяли зерна по хатах, примовляючи:

Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення в річці Йордан. Вийшов на берег, а з небес почувся голос Бога-Батька, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва — Богоявлення. Вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з’явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба.
Свято Водохрещі
Це свято відзначають 19 січня та пов’язують з хрещенням на Йордані Ісуса Христа.

Зранку люди йшли до річки або ставка. Там вони вирізали великого хреста з льоду. Приходив священик і освячував воду. Люди набирали собі у глечики тієї водиці та берегли її цілий рік, ласкаво називаючи водичкою-йорданичкою, бо це була жива вода, яка приносила здоров’я і красу.

Священик ходив по селу і скроплював святою водичкою кожну оселю, щоб до людей у двір приходило тільки щастя, щоб обминали їх нечисті сили зла.
Віддавна в народі посвячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин.

До Водохреща жінки намагалися не полоскати у воді білизни, бо «там чорти сидять і можуть вчепитися». Натомість дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум’яними.
Напередодні Водохрещі святкується «Голодна кутя», або другий Святий Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять — постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви — смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху — хлібину, «щоб хліб родився».

Масляна
Останній перед Великим постом тиждень треба провести весело, бо попереду цілих 7 тижнів суворої поведінки та усіляких обмежень.
Наступало свято Масляної.
Кожний день цього тижня мав певні особливості та цікаві звичаї. Розглянемо кожен з них.

У понеділок жінки ішли до корчми і розпочинали свято Масляни. Якщо ж до їх компанії хотіли долучитись чоловіки, то їм на шию чіпляли колодку, зняти яку можна було лише поставивши магарич.
У вівторок жінки знову в шинку. Після гуляння в шинку всі виходили на вулицю де влаштовувались веселі забави, які тривали майже весь день.
Середа не пов’язана з якими-небудь дійствами і має назву «Зноби-баби».

Напевно, що Масляна це справжній рай для жінок, бо в четвер вони знову сідають до столу. До того ж в цей день не можна шити та прясти.
У п’ятницю зять повинен почастувати свою тещу. Після цього зятю належить покатати свою тещу вулицями села, або ж міста. При чому сервіс в такому випадку напряму залежить від характеру тещі, тобто злу та сварливу везуть по нерівній дорозі і, навпаки, якщо теща лагідна, то і дорога рівна немов струна.
Субота не позначена цікавими обрядами.

Найбільш пишно відзначають неділю. Спеціально до цього дня готували вареники з сиром, на відміну від російських млинців. Проводились масові гуляння, ігрища, забави.

В цей день потрібно обійти усіх родичів та сусідів і попросити пробачення за всі скоєні образи, аби очиститись перед Великим постом від усякої скверни. Не можна також вживати горілки. перед сном потрібно ретельно прополоскати зуби, аби чорти не витягли сир, що залишився після Масляної разом з зубами.

Не завжди котові масляна.
Масляна, Масляна, яка ти мала, — якби ж тебе сім неділь, а посту одна.
У народі говорять:

Шануйте традиції свого народу!
Любіть Україну!

Презентация была опубликована 2 года назад пользователемСергей Аипов

Похожие презентации

Презентация на тему: » Цикл народних свят України свят України. Звичаї – це повсякденні усталені правила поведінки, що склалися історично, на основі людських стосунків. Звичаї.» — Транскрипт:

1 Цикл народних свят України свят України

2 Звичаї – це повсякденні усталені правила поведінки, що склалися історично, на основі людських стосунків. Звичаї – це повсякденні усталені правила поведінки, що склалися історично, на основі людських стосунків. Обряди – це символічні дійства, приурочені до відзначення найбільш важливих подій у житті людських гуртів, родин, окремих осіб Обряди – це символічні дійства, приурочені до відзначення найбільш важливих подій у житті людських гуртів, родин, окремих осіб Усе життя нашого народу зумовлене народною духовною культурою і її виявом. Однією з найдавніших форм духовної культури народу є обряди та звичаї. Наші духовні скарбниці

3 Серед зимових свят українців особливо виділявся період Дванадцятидення з кульмінаційними точками – Різдво Христове, Новий рік і Хрещення. Ці три свята мали чимало спільного, оскільки обрядовість кожного з них виконувала схожі функції. Виглянь, виглянь, зірко, Ми тебе чекаєм Вечеряти з нами За старим звичаєм! Коли ми колядуємо та щедруємо?

4 Вечір напередодні Різдва називався багатою кутею. До нього ретельно готувалися: розтоплювали піч 12 полінами, пекли й варили 12 ритуальних страв. Головні з яких – різдвяна кутя та узвар. Під вечір до хати вносили дідуха – обжинкового снопа. Вважалося, що він набуває чудодійної сили і приносить щастя та успішну працю. Господар з новоспеченим хлібом, медом та маком, із запаленою свічкою тричі за сонцем обходив хату і весь двір. Не минаючи і стайні, де худобу обсипали диким маком, захищаючи її від різних хвороб Святвечір

5 Колядувати починали від Святвечора до Водохреща. Колядницькі гурти колядували та щедрували – співали ритуальних пісень- побажань господарям осель та їхнім домочадцям. Не рідко колядники ходили по дворах з ліхтарем, зробленим з паперу у вигляді місяця чи зірки. Під час Святок на вулицях можна було зустріти театр-вертеп. Це одне з найяскравіших явищ лицедійного самовираження в українському народному житті.

6 Яке головне свято весни? Весняний цикл свят та обрядів мав особливе значення, бо люди за допомогою їх намагались прискорити прихід весни і тепла. На честь весняного пробудження природи давні словяни відзначали свято Масляної. Це свято проводів Зими, свято розваг, забав, музик і веселих збіговиськ. Проте не Масляна головне свято весни, а Пасха. У народі головним весняним святом вважався Великдень. На цю пору колись припадали весняні урочистості словян, під час яких вони вітали сонце і поминали предків. Сонце повертало на літо, подовжуючи день, — воскресала природа, а з нею і Син Божий Ісус Христос.

7 Готуючись до свята, селяни прибирали подвіря, підправляли клуні і повітки, білили печі й хати. Великодньої суботи пізно ввечері люди збирались біля церкви. Існувало повіря: хто засинав цієї святкової ночі, той просипав своє щастя. Опівночі відбувалося богослужіння. А під ранок всі приносили до церкви для освячення різні продукти харчування.

8 Писанка та крашанка Кожен народ має чим пишатися у своїй історії. І найголовніша гордість будь-якого народу – це його мистецтво. Одним з захоплень нашого народу є малювати дивовижні, чудові, барвисті писанки та крашанки.

9 Історія писанки сягає сивої давнини, писанка є символом духовності, складовою міфо- обрядової культури. Вона повязана з вшануванням родючості землі, з величанням весняного відродження життя. Яйце символізує сонце і відродження. Наші предки вірили, що писанка наділена магічною силою приносити добро. Крашанка – яйце пофарбоване в один колір. Червоне яйце означало – радість, життя, любов, жовте – врожай, блакитне – небо, здоровя.

10 Головні літні свята Русалія, Трійця, Івана Купала, Петрів день, Маковія, Спаса, Пантелеймона Цілителя – головні свята літа.

11 Ключовими в літньому обрядовому циклі були два поняття: вода і рослини. Свято Івана Купала – 7 липня. Купальські свята особливо поетичні та чарівні, адже у цей час дозрівало чудодійне зілля, дозрівала папороть… Існувало повіря: хто встигне зірвати квітку папороті, тому відкриються заховані скарби,а сам він дістане чудодійну силу та знання. Отож на Купала всі шукали папороть, дівчата ворожили на вінках, молодь біля води запалювала багаття і стрибала через нього.

12 Центральне місце у святі займало прикрашання ритуального деревця – купайли та ворожіння дівчат на вінках. Дівчата водили хороводи, співали про сватання та кохання.

13 Уся купальська обрядовість дуже символічна: купальські вогні – це відгомін культу сонця, купальська вода – символ цілющої сили, папороть – щасливої долі, а купальське дерево — родючості та щастя. Літні свята умовно закінчуються Святом Петра і Павла.

14 Свята осіннього обрядового циклу Осінні свята приурочені до завершення збору врожаю. В них відображається головна турбота селян – забезпечити родючість полів. Жниварські звичаї та обряди виявляються в обряді обжинок. Ці свята базувались на вірі в те, що польові живуть в останньому снопі – звідси й священне до нього ставлення.

15 Так, 19 вересня, у день архангела Михаїла, святкувань не влаштовувалось, але важкої роботи уникали, взагалі не можна було орати, сіяти, вирубувати капусту

16 День Воздвиження Чесного Хреста – 27 вересня. В цей день не можна йти до лісу, адже за народним повірям в цей здвигається земля до зими, а в певних місцях земля здвигається і плазуни ховаються в ті отвори на зиму.

17 14 жовтня, зі свята Покрови Пречистої Богородиці, починається пора осінніх весіль. На Покрову дівчата молили Богородицю швидше послати їм хорошу пару

Успейте воспользоваться скидками до 70% на курсы «Инфоурок»

Описание презентации по отдельным слайдам:

УкРаїнські зимові свята

Зима- святкова та чарівна пора

У грудні що не день, то свято 04.12- Введення в храм Пресвятої Богородиці По всій Україні від Введення починали розучувати колядки, виготовляти «вбрання» для колядників і переряджених. Майже повсюдно вірили в полаз: хто вранці першим завітає до хати, той буде полазником; від нього залежатиме щастя, здоров’я чи лихо. Достаток віщував молодий відвідувач, та ще й коли був з грошима; нещастя — старий, немічний, особливо стара баба або той, що приходив щось позичати. Щоб уберегти себе від таких випадкових відвідувачів, господарі подекуди старалися раненько ввести до хати свого «полазника»: вола, телицю, вівцю — своєрідне втілення селянського добробуту.

07.12- свято Великомучениці Катерини З днем пам’яті великомучениці Катерини (7грудня) пов’язувалися звичаї «кликати Долю», ворожити на щасливе заміжжя. Робили це переважно дівчата. Вони сходилися до однієї з хат чи до хати, де зимовими вечорами влаштовувались вечорниці. Там варили пшоняну кашу. Коли сутеніло, загортали горщик з кашею у рушник і виходили на поріг «кликати Долю». Кожна дівчина по черзі гримала макогоном об ворота і гукала: «Доле, ходи до нас вечеряти». Потім прислухалися, чи не чути десь у селі якихось голосів, чи «одізвалася Доля». У Галичині дівчата під час вечері потай зі жменею каші вибігали надвір, кидали кашу на дах і кликали свого судженого кашу їсти.

13.12.- День святого Апостола Андрія Первозваного Апостол Андрій був братом першоверховного апостола Симона, якого пізніше Господь назвав Петром. Андрій став першим послідовник Ісуса Христа, тому й одержав найменування Первозваний. Багато ворожінь на щасливе заміжжя долучалося до цього дня. В ніч з 12 на 13 грудня ворожили і дівчата. Зокрема рахували стовпи. Спочатку зав’язували очі і тоді дівчина рахувала стовпи. Який дев’ятий стовп такий буде її чоловік. Якщо високий стовп, то й високого зросту буде чоловік

14.12.-свято Наума З давніх-давен вважалося, що саме у день св.Наума добре починати навчати дітей читати: наука на розум піде. В старі часи саме на день св.. Наума батьки починали навчати грамоті своїх дітей. Для цього існував навіть ритуал. Про навчання домовлялись з дяком. Напередодні вся родина йшла до церкви на молебен. Вчителя зустрічали з почестями, і батько передавав йому сина та просив вчити міцно і за лінощі сварити. Мати стояла біля дверей та плакала за звичаєм, щоб про родину не казали поганого. Учень наближався до вчителя з трьома поклонами, а вчитель повине був тричі вдарити палицею по спині. Перший урок був символічний. Після трудів вчителя пригощали «чим Бог послав» та дарували подарунки. Наступного дня учень вже сам йшов до вчителя і починалось справжнє навчання.

17 грудня- свято св. Варвари Здавна в Україні Варвару вшановували як святу, яка у важких обставинах рятує від небезпеки смерті без причастя. Бо існував переказ про те, як до неї у в’язницю з’явився Ісус Христос, зцілив її рани та причастив. В народі говорили, що за великий подвиг віри Св. Варвара отримала особливий дар визволяти людей від випадкової, несподіваної смерті. За народними спостереженнями о цій порі грудня були найкоротші дні та найдовші ночі. Хоча люди вважали, що після 17.ХІІ. вже день буде більшати, а тому казали, що «Варвара ночі урвала, а дня приточила». Особливістю народного сприйняття свята Варвари було те, що воно розглядалося не окремо, а в циклі трьох суцільних святкових днів разом з наступними днями Сави (18.ХІІ) та Миколая (19.ХІІ). Тому й приповідка наголошувала на цьому: «Варвара снігом постелить, Сава загладить хуртовиною, а Микола придавить».

18.ХІІ. — День Святого Сави На відміну від «жіночого» свята Варвари, наступний день Сави 18.ХІІ вважався здебільшого чоловічим. Віруючі за християнською традицією вшановували преподобного Саву Освяченого, який у 8 років таємно від батьків пішов у Капподокійський монастир. Там прийняв чернецтво і згодом ніс чернечий подвиг в Палестинській пустелі. Поблизу Єрусалима заснував лавру Св. Сави Освяченого й склав церковний чернечий устав. Був прозорливим, молитвами зцілював і творив чудеса. Помер 532 р. Особливо урочисто відзначали «День ангела» усім новонародженим цього дня Савкам. Сусідські діти-однолітки тягали іменинника за вуха, застеляли ослін кожухом і, посадивши туди хлопця, тричі піднімали до стелі. За це годилося добре почастувати гостей.

19.12. День Святого Миколая З-поміж усіх Божих угодників в українського народу особливою любов’ю і шаною користується святитель Миколай. В українському народі здавна живе віра в те, що в ніч під 19.ХІІ Св. Миколай щедрою рукою вночі розкладає подарунки під подушку, в черевичок чи на підвіконня для дітей і дорослих. Особливо полюбляють це свято малюки, які вже за тиждень до нього перестають бешкетувати й дотримуються зразкової поведінки, бо вранці під подушечкою можна знайти не лише гостинчик, але й різочку. З давніх- давен українці вірили в особливу помічну силу Св. Миколая на воді та при різних стихійних лихах. В пору свята зима остаточно входила у свої права, ріки сковувала крига, а землю покривав сніг. Про це в народі казали, що «Миколай бородою трусить — дорогу стеле». Опісля свята Миколая Різдвяний піст ставав ще суворішим: рибу вже дозволялося їсти лише в суботу та неділю, а в основному вживали пісну їжу.

Січень іде-свята несе

31.12-01.01.- Новий рік Новий рік! Його святкування було встановлено 1 січня 1670 року за наказом Петра І. Раніше діти отримували подарунки тільки на Миколая. Цей обряд зберігся, але перейшов на Новий рік і місце Миколая заступив Дід Мороз, у нього з’явилася супутниця – Снігуронька. Обряди і звичаї всіх країн стверджують, що чим веселіше зустрінеш Новий рік, тим щасливішим рік буде для тебе. Новорічні свята вважалися чарівним часом, коли пробуджувалася й ставала небезпечною всіляка нечиста сила. Вірили, що на святках присутні душі померлих родичів, яких також боялися і намагалися умилостивити. Побутувало уявлення про те, що у новорічну ніч відкривається небо і в Бога можна попросити що завгодно. До цієї ночі, як і до свята Івана Купала, приурочені перекази про палаючі гроші та відкриті скарби. Дуже довго жила віра в те, що характер новорічного свята впливає на долю всього року.

06.01.- Святий Вечір Головним ритуалом Різдвяних свят в українців вважалася колективна родинна вечеря на різдвяний Святвечір. Вона присвячувалася душам померлих родичів і предків, що, за народними віруваннями, приходили на цю «тайну вечеру». Різдвяне меню на Україні зазвичай складалося з 12 страв. Обов’язково варили кутю, яку тут називали пшеничкою; її підсолоджували медом і додавали горіхи та перетертий мак. Закріпився в різдвяній обрядовості звичай тримати порожнім одне місце за святковим столом, накривати на стіл на одну особу більше, ніж є присутніх тощо. Поширеним є звичай зоставляти після різдвяної вечері весь посуд із залишками страв на столі на всю ніч — із вірою, що вночі прийдуть на трапезу душі померлих предків.

07.01.- РІЗДВО Одним з найзнаменніших і найвеличніших свят, яким власне починається рік, є Різдво Христове. Починається воно опівночі після Святвечора між 6 і 7 січня. Свято існує з ІХ ст., а у прадавні часи це була Коляда. Традиційно робили “павуків” із соломи, як символ доброї вісті про народження Христа. І тільки на небосхилі з’являлася перша вечірня зірка, сідала сім’я разом за багатий стіл, який налічував до дванадцяти пісних страв, бо до опівночі ще триває піст. Після вечері діти носили кутю хрещеним батькам. У день Різдва ходили з зіркою, вертепом, водили козу, колядували. У цей день ніхто не згадував і не розповідав сумних історій, бо Різдво об’єднує усіх злагодою і любов’ю. Зірка – традиційний атрибут колядування, пов’язаний з Євангелієм, бо про народження Христа сповістила віфлеємська зірка. Вертеп – це свого роду ляльковий театр, ясла, де народився Христос, люди, тварини. У давні часи носили вертеп і розповідали про Христа. Переодягались в головних героїв: Ірода, ангеликів, пастухів та трьох царів, які прийшли поклонитися Христу. А “Коза” – це встановлений обряд – гра з піснями, музикою. Вмирання та воскресіння “кози” – символ циклічності часу і повороту сонця на літо, а також віра у безсмертя.

Таїнство Різдва Різдву, за церковним статутом, передував чотиритижневий піст. У цей час виконувалися всі хатні роботи: білили світлицю, прикрашали розписами, вивішували найкращі рушники, розкладали килими. Покуття оздоблювали особливо урочисто й прикрашали запаленою свічкою чи лампадою. Широко побутував звичай ставити на покуті сніп зібраних наприкінці жнив пшениці або вівса, символ усіх трьох зимових свят — «дідух». Переддень Різдва, Святвечір, починався з появою на небі першої зірки. Тоді господар вносив до хати сіно, а господиня стелила його на столі під обрусом — бо Христос народився в яслах на сіні, як співається в колядках. . Господар курив ладаном у хаті й читав молитву, щоб відвернути злі сили.. У Святвечір у гості, як правило не ходять, бо Святвечір свято суто родинне.. Перед самою вечерею запалювали воскову свічку і всі разом голосно молилися, у молитвах згадували також близьких померлих. Традиція вимагала готувати чітко визначену кількість страв — дванадцять, пісних, приготовлених на олії. Якщо когось із родини немає вдома, для нього ставлять миску і кладуть ложку. Вранці йшли до церкви, щоб віддати шану новонародженому Христові. А потім починалася велика різдвяна гостина. Дідух, сіно, кутя… Українські народні Різдвяні традиції мають позитивний заряд енергії, дають відчуття таємничості і свята.

14.01.- Василя- Старий Новий рік За давньою традицією та церковним календарем українці зустрічали Новий рік опівночі між 13-м (день Меланії) та 14-м січня (Святого Василя Великого). Ця традиція зберігається й зараз. На Новий рік готують Щедру кутю, заправляючи її смальцем. До столу, як і на Різдво, має сідати вся родина. Дуже важливо, щоб одяг цього дня був ретельно випраний і чистий. Після вечері треба обов’язково зайти до сусідів і попросити один в одного пробачення за можливу провину одного перед одним, аби Новий рік зустріти в мирі та злагоді. Хлопці, які зазнали певних невдач під час сватання, мають в цей вечір додатковий шанс. Але для цього потрібно застати дівчину вдома. Заходити в хати дівчатам не можна. Вони можуть щедрувати лише під вікнами будинків та тільки до півночі, часу закінчення Щедрого вечора. На особливу увагу заслуговують дівочі гадання. Що тільки не робили представники слабкої статі, аби дізнатись, що ж готує їм примхлива доля.

19.01.- Водохрестя, Йордан Згідно з біблійною розповіддю, Христос був освячений у водах річки Йордан, що і дало другу, народну назву свята. Напередодні, тобто 18 січня вся родина, як і перед Різдвом, збирається за столом. До столу подаються лише пісні страви і готується голодна, або ж Бідна кутя. В церквах цього вечора освячують воду, яка набуває особливої сили та цілющості. Після святкового богослужіння люди йдуть до ставка або річки, де заздалегідь видовбують ополонку у вигляді хреста. Священнослужитель занурює у неї хреста, після чого вода вважається освяченою. Хрещенською водою лікують рани, вона допомагає відвернути будь-яке лихо. По вечері знов збираються дитячі та молодіжні ватаги, які щедрують під господарськими вікнами. По вечері знов збираються дитячі та молодіжні ватаги, які щедрують під господарськими вікнами.


Статьи по теме