Пантелеймон Куліш Чорна Рада Презентація

Пантелеймон Куліш Чорна Рада Презентація.rar
Закачек 2909
Средняя скорость 2626 Kb/s

Пантелеймон Куліш Чорна Рада Презентація

Успейте воспользоваться скидками до 70% на курсы «Инфоурок»

Описание презентации по отдельным слайдам:

Відділ освіти Костянтинівської райдержадміністрації Марківська ЗОШ І-ІІІ ступенів «Нове викладання «Чорної ради» Пантелеймона Куліша в школі: до 160-річчя першого україномовного історичного роману» Підготувала учитель української мови та літератури Марківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Міхневська Аіда Насибівна

Я молитись мушу За Україну,за народну душу. Вона в мені і житиме вовік… Пантелеймон Куліш

Куліш Пантелеймон Олександрович (1819р.- 1897р.) — український письменник, поет,драматург,фолькло-рист,етнограф,перекладач, критик, редактор, видавець.

Народився 7 серпня 1819р. в містечку Воронежі колишнього Глухівського повіту Чернігівської губернії. Був дитиною від другого шлюбу заможного хлібороба Олександра Андрійовича, що походив зі старовинного старшинського козацького роду.

Будинок , де народився та виріс Пантелеймон

Відтворені кімнати та елементи побуту

1819, 7 серпня Народився в м.Воронежі (теп.Сумської обл.). Батьки, статковиті хлібороби, походили з давніх козацько-старшинських родів. 1831 — 1840 Навчався в Новгород-Сіверській гімназії, слухав лекції в університеті св. Володимира (Київ). 1841 — 1847 Викладав у різних навчальних закладах України і Росії. 1847 — 1850 Арешт, ув’язнення в справі Кирило-Мефодіївського братства, адміністративне заслання в Тулу. 1856 — 1863 Період “бурі й натиску” Куліша: енергійно працював на ниві культури, науки, освіти, багато видав. 1858, 1861 Подорожував Західною Європою, жив у Львові, де став у центрі діяльності партії народовців. 1860, 1862, 1882, 1893 Вийшли “Повести П.А.Кулиша” в чотирьох томах, поетичні збірки – відповідно “Досвітки”, “Хуторна поезія” та “Дзвін”. 1883 – 1897, 14 лютого Усамітнившися на хуторі Мотронівка (Борзянщина), віддався літературній творчості, історичним дослідженням. Помер за робочим столом. Похований на своєму хуторі.

У 1847 р. Академія наук відісліла Куліша за кордон для вивчення слов’янських мов і літератур, культури й народної творчості,куди він вирушив із своєю вісімнадцятирічною дружиною Олександрою Михайлівною Білозерською, з якою побрався 22 січня 1847р.

Недовго тривала щаслива подорож. У Варшаву надійшов наказ про арешт за участь у таємному товаристві. Куліша чекало трирічне заслання в Тулу із забороною друкувати твори.

У Тулі Куліш написав «Историю Бориса Годунова и Дмитрия Самозванца», історичний роман «Алексей Однорог», автобіографічний роман у віршах «Евгений Онегин нашего времени», роман «Петр Иванович Березин и его семейство…».

Після звільнення митець працював в Міністерстві державних маєтностей,написав трьохтомник «Записки о Южной Руси». (1856 -1857р.) Збірка була написана «кулішівкою» — придуманим Кулішем першим українським фонетичним правописом, який згодом прислужився і для друку «Кобзаря».

Водночас Куліш укладає свою першу поетичну збірку «Досвітки»,що виходить у Петербурзі в 1862р. Та слава про Куліша вже долетіла до Галичини, де львівські журнали «Вечерниці» і «Мета» публікують його прозу, поезію, статті.

1857р.- виходить «Чорна рада», український буквар і читанка-«Граматка», «Народні оповідання» Марка Вовчка, які він відредагував і опублікував, відкрилась власна друкарня.

П. Куліш разом із дружиною, яка почала друкувати оповідання під псевдонімом Г. Барвінок, зразу ж захоплюється підготовкою матеріалів для літературного й громадсько-політичного журналу «Основа».Приступив до написання «Історичних оповідань» — своєрідних науково-популярних нарисів із історії України — «Хмельниччина» і «Виговщина». З’явилися вони 1861р. в «Основі».

З 1864 до 1871 року Куліш жив за кордоном, працював у Варшаві директором духовних справ, потім займався історико — літературною діяльністю. Він відійшов від ідеалів демократії. Хоча раніше був їх носіями.

Пішов з життя Пантелеймон Куліш 14 лютого 1897р. на своєму хуторі Мотронівка

Саме на хуторі Мотронівка, закарбований у бронзі, сидить Панько Куліш на великому жолобі поряд з колодязем. Ніби напившись прохолодної води, присів перепочити на хвилинку, повернувшись з далеких мандрів.

Пантелеймон Куліш «Чорна рада» — перший український історичний роман

Тема: Зображення суспільно-політичних умов на Україні у часи Руїни після смерті Б. Хмельницького і обирання нового гетьмана на «чорній раді», що відбулася 1663 року в Ніжині. Ідея: Викриття і засудження доби Руїни, яка призвела до соціального розладу між селянами і поміщиками, міщанами і шляхтою, міщанами і козаками, низовим козацтвом, «черню» і козацькою старшиною; також засудження підступності, брехні, жаги до збагачення, прагнення заволодіти гетьманською булавою будь-яким шляхом (І.Брюховецький); заклик до єднання за «цілість України», яку намагаються «розідрати надвоє».

Основна думка: А) зображуючи минуле, автор прагнув збагнути й оцінити сучасне; Б) народ — рушійна сила у визначенні своєї подальшої долі; В) «усяке багатство, усяка слава — усе воно суєта суєт»; Г) «нема там добра, де нема правди». Жанр: Перший історичний україномовний роман, роман-хроніка.

Проблематика твору: (Морально-етичні: зрадництво, продажність верхівки, владолюбство і протиставлення їм вірності своєму обов’язку, відданості рідній землі та народу України (підтверджується образами); проблема людського щастя: батьки і діти, кохання і щастя людське; проблема і роль державного діяча

Твір містить 18 розділів. Автор влучно використав композиційний прийом — подорож героїв. Цей прийом дає змогу показати широку панораму народного життя, різні стани, верстви населення, ознайомити і героїв твору, і читачів із тим, як і чим живе й дихає народ, складними соціальними проблемами тогочасності.

Експозиція: Зображення історичної епохи, у якій відбуватимуться події твору, знайомство з головними героями роману. Зав’язка: Прагнення Шрама підтримати на раді Я. Сомка, подолати розбрат і безлад серед козацтва. Кульмінація: Проведення «чорної ради», за підсумками якої І. Брюховецький — гетьман, Я. Сомко — в’язень. Розв’язка: Смерть Я. Сомка, І. Шрама; одруження Петра з Лесею.

Пантелеймон Куліш. Роман «Чорна рада»

Презентація по слайдам:

“Ч О Р Н А Р А Д А” ПЕРШИЙ ІСТОРИЧНИЙ РОМАН В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ

Я молитись мушу За Україну, за народну душу. Вона в мені і житиме вовік. Пантелеймон Куліш

Історія написання роману Працював над романом із 1843 по 1857; Написано два варіанти твору: російською та українською мовами; У 1939 році на Україні вперше побачив світ роман “Чорна рада”

“Спасибі тобі, Богу, милий друже мій великий, за твої подарунки і особливо — за “Чорну раду”,— писав Кулішеві Тарас Шевченко,— я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз і все-таки не скажу більш нічого, як спасибі”.

Історична основа роману “Чорна рада” 1663 р- зречення Ю.Хмельницьким гетьманства; Україна розкололася на дві частини: Лівобережну та Правобережну

Історична основа роману “Чорна рада” 27-28 червня на околиці Ніжина відбулася “чорна рада”; Гетьманом Лівобережної України було обрано Івана Брюховецького

“ЧОРНА РАДА” ради, що носили характер заколотів, державних переворотів, були підступними стосовно правлячого гетьмана.

Гетьман Лівобережної України Iван Брюховецький

Іван Брюховецький Уперше ім’я цієї людини в історії звучить як Іванець, що свідчить про його низьке походження і становище слуги при Хмельницькому. Брюховецький втерся в довір’я Юрасеві Хмельниченкові, який послав його на Запорожжя, щоб прихилити низовців і заволодіти булавою, яка була тоді у Виговського. Уже восени 1659 року одержує в низовників досі не існуючий на Запоріжжі титул кошового гетьмана, Перед Ніжинською радою Брюховецький пообіцяв запорожцям, що дозволить безкарно грабувати майно Сомка, Золотаренка та їх прибічників. Але, як тільки Іванець досяг мети, він наказав своїх політичних ворогів знищити фізично. Сомкові й Золотаренкові прилюдно було відрубано голови. При владі Брюховецький протримався п’ять років.

Iван Брюховецький на українській марці

Яким Сомко Рік народження Якима Семеновича Сомка невідомий. У часи визвольної боротьби проти Польщі Сомко став прилуцьким полковником. Коли ж помер Богдан Хмельницький, Сомко прагнув зібрати «чорну» раду, намагаючись здобути булаву Після поразки на Ніжинській “чорній”раді Сомко просив притулку й оборони в російських представників — Ромодановського й Гагіна, але ті видали його Іванцеві, який не забарився приректи в’язня на смерть.

Сомко Я ким Семе нович (? — † 1663) — наказний гетьман Лівобережної України (1660—1663) із переяславського міщанського роду, шваґер (шурин) Богдана Хмельницького (сестра Сомка — Ганна була першою дружиною Xмельницького)

Доведіть, що образ Сомка в романі є літературним Літературний образ Молода людина; Борець за незалежність України; Кришталево чиста та порядна людина Історичний образ Літня людина Прихильник союзу з Росією; Небезгрішний у політиці

За жанром “Чорна рада”- історичний роман Історичний роман – роман, у якому відтворюються події минулих часів, розповідається про життя видатних діячів. Мета історичного роману – передати загальний колорит зображуваної епохи, висловити ідеї цікаві для сучасного читача. Розповідь про справжні події може доповнюватися художнім вимислом

Пантелеймон Куліш
“ Чорна Рада”

КОРОТКА БІОГРАФІЯ
Народився 7 серпня 1819 року в містечку Воронежі Чернігівської губернії.
Навчався в Новгород-Сіверській гімназії. а першим його літературним твором була оповідка «Циган», яку він витворив із почутої від матері народної казки.
З кінця 1830-х років Куліш — слухач лекцій у Київському університеті.
Дістав посаду викладача в Луцькому дворянському училищі.

Згодом працює в Києві, у Рівному, а коли журнал «Современник» починає друкувати в 1845 році перші розділи його славетного роману «Чорна рада», запрошують його до столиці на посаду старшого вчителя гімназії і лектора російської мови для іноземних слухачів університету.
Через два роки Петербурзька Академія наук посилає Куліша у відрядження в Західну Європу, куди він вирушає із своєю вісімнадцятирічною дружиною Олександрою Михайлівною Білозерською, з якою побрався 22 січня 1847 року.
У Варшаві Куліша як члена Кирило-Мефодіївського товариства заарештовують і повертають до Петербурга.
КОРОТКА БІОГРАФІЯ

Його ув’язнили на два місяці в арештантське відділення шпиталю, а звідти відправили на заслання в Тулу.
Після довгих клопотань здобув посаду у канцелярії губернатора, а згодом почав редагувати неофіційну частину «Тульских губернских ведомостей».
У 1850-х повертається до Петербурга, де продовжує творити, хоча друкуватися деякий час він не мав права.
Працюючи у Варшаві в 1864 — 1868 роках, з 1871 року у Відні, а з 1873 — у Петербурзі на посаді редактора «Журнала Министерства путей сообщения», він готує тритомне дослідження «История воссоединения Руси».
КОРОТКА БІОГРАФІЯ

В останні роки життя оселяється на хуторі Мотронівка поблизу Борзни Чернігівської губернії.
Куліш багато перекладає, особливо Шекспіра, Гете, Байрона, готує до видання в Женеві третю збірку поезій «Дзвін».
У змаганні знесиленого тіла з творчим духом і пішов Пантелеймон Куліш з життя 1897 року на своєму хуторі Мотронівка.
КОРОТКА БІОГРАФІЯ

— перший україномовний історичний роман «Чорна рада»
— гумористичні оповідання:
«Циган»
«Пан Мурло»
«Малоросійські анекдоти»
— оповідання на тему нещасливого кохання:
«Гордовита пара»
«Дівоче серце»
— історичні оповідання:
«Мартин Гак»
«Брати»
«Січові гості»
— роман «Михайло Чарнишенко, або Малоросія 80 літ назад»
— романтично-ідилічне оповідання «Орися»
— інші твори:
«До кобзи»
«Заспів»
«Маруся Богуславка»
«Рідне слово»
«Святиня»
ТВОРИ

Літературний рід: епос.
Жанр: перший історичний роман в українській літературі (роман-хроніка; історико-пригодницький роман).
Тема: зображення історичних подій у Ніжині 1663 р. — доби Руїни.
Головна ідея: утвердження думки про необхідність національної зла­годи українців, про те, що провідною силою для розумної організації українського суспільства є його національна еліта (культурна, освічена, здатна до мудрого державотворення).
“ ЧОРНА РАДА”

Головні герої: наказний гетьман Лівобережжя, переяслав­ський полковник Яким Сомко, правобережний гетьман Павло Тетеря, ніжинський полковник Васюта Золотаренко, кошовий гетьман Запо­розької Січі Іван Брюховецький, московський князь Гагін, запорозький козак, курінний отаман Кирило Тур; полковник і панотець Шрам (справжнє прізвище Чепурний), його син Петро Шраменко; колишній козак, господар хутора Михайло Черевань, його дружина Меланія і доч­ка Леся; Божий Чоловік.
“ ЧОРНА РАДА”

Сюжет твору: приїзд батька й сина Шрамів на хутір Хмарище до Череваня, знайомство Петра Шрама з родиною Череванів, спілкування з Божим Чоловіком — бажання Шрама заручити Петра й Лесю — Шра­ми й Черевані в Києві, розмова з незадоволеними міщанами — зна­йомство Лесі з Кирилом Туром — зустріч Череваня й Шрама з Якимом Сомком у Києво-Печерській лаврі — вечеря Сомка, Шрама, Череваня, Тура й Лесі в Києві, натяк Тура на викрадення Лесі — нічне викраден­ня Лесі, двобій Кирила Тура з Петром Шраменком — гостини Шрама на хуторі в Гвинтовки, недалеко від Ніжина — зустріч Петра Шрамен-ка з Кирилом Туром, сніданок у нього вдома — покарання біля стовпа Кирила Тура в урочищі Романовський Кут, повернення Кирила й Пет­ра додому — перипетії в Ніжині — Чорна рада в Ніжині — обурення об­дуреної черні, розчарування її в Брюховецькому — пропозиція Тура по­рятувати ціною свого життя Сомка (у в’язниці) й відмова останнього — засудження Тетерею на смерть старого Шрама («як бунтівника») — од­руження Петра ІІІраменка й Лесі.
“ ЧОРНА РАДА”


Статьи по теме