2 Світова Війна в Україні Презентація

2 Світова Війна в Україні Презентація.rar
Закачек 1451
Средняя скорость 3304 Kb/s

2 Світова Війна в Україні Презентація

«Україна в Другій Світовій війні»

Презентація по слайдам:

УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ Весна. Девятый день у мая, День чёрно-красный для страны, Цена заплачена большая, Чтобы пришёл конец войны. Прищепчук Надії

1 вересня 1939 р. розпочалася Друга світова війна. їй передувала таємна угода керівників нацистської Німеччини і більшовицького Радянського Союзу — Адольфа Гітлера та Йосипа Сталіна, кожен з яких прагнув володарювати у світі. Вожді на свій розсуд вирішили долю багатьох народів Європи. За їхньою згодою західноукраїнські землі відійшли до складу Радянського Союзу. На приєднаній території радянська влада запроваджувала такі самі порядки, як і в Східній Україні. Але мир між Німеччиною й СРСР був нетривким.

Землі України зазнали ударів ворога вже в перші години війни, а Україна стала безпосереднім полем бою. На ній точилися криваві битви, що призводили до страхітливих руйнувань і загибелі мільйонів солдатів і мирних жителів. 22 червня 1941 р. — Німеччина напала на Радянський Союз. Війна Радянського Союзу проти Німеччини увійшла в історію під назвою Великої Вітчизняної.

Бійці й командири Червоної армії проявили масовий героїзм, але змушені були відступати. Від 11 липня по 26 вересня 1941 р. тривала героїчна оборона Києва. Тоді в полоні опинилися понад 600 тис. солдатів та командирів. Через рік від початку війни українські землі було повністю окуповано німецькими військами та їхніми союзниками. Українські землі окупанти прагнули перетворити на постачальника продовольства та сировини. «Новий порядок», встановлений нацистами, відзначався винятковою жорстокістю. Окупанти закатували близько 5 млн мирного населення та військовополонених. До Німеччини на примусові роботи було відправлено близько 2,5 млн юнаків та дівчат.

У лісовій та лісостеповій зонах Сумщини та Чернігівщини діяли сотні партизанських загонів, великі з’єднання під командуванням Сидора Ковпака, Олексія Федорова та ін. На Волині й в Поліссі розгорнувся широкий самооборонний повстанський рух. Було створено Українську повстанську армію (УПА). Населення вступало до УПА або надавало їй всіляку підтримку. УПА воювала як проти гітлерівських загарбників, так і проти Червоної армії, прагнучи створити незалежну Українську державу. Звільнення України від загарбників відбувалося в 1943-1944 рр. Важливе значення для звільнення українських земель мала битва за Дніпро. 6 листопада 1943 р. військами 1-го Українського фронту під командуванням генерала Миколи Ватутіна було звільнено Київ. У грудні почався загальний наступ радянських військ на Правобережній Україні. Важливу роль у розгромі окупантів на загарбаних українських територіях відігравав рух Опору.

За звільнення рідної землі наш народ заплатив найвищу ціну: у лавах Червоної армії воювали понад 6 млн українців, з них З млн — загинули. Загалом від 8 до 9 млн громадян України віддали своє життя в цій війні. Днями, коли схиляють голови перед визволителями, є 28 жовтня — офіційний день визволення України і 9 травня — день, який для мільйонів людей є Днем Перемоги. Та звільненням від гітлерівських окупантів Україна завдячує найперше радянським військам. На початку жовтня 1944 р. було визволено територію України, а наприкінці жовтня — й Закарпаття.

ВИВЕЗЕННЯ ДО НІМЕЧЧИНИ ЕТНОКУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНЦІВ Загальновизнано, що дві третини усіх культурних втрат колишнього СРСР у Другій світовій війні складають втрати України. Під час цієї війни за межі України було вивезено і значну кількість етнокультурних цінностей. Було знищено та пограбовано понад 70% музейних колекцій України, серед них – зібрання найбільших в Україні історичних музеїв – Київського, Дніпропетровського, Харківського і Львівського.

Нині, через півстоліття після війни, навряд чи вийде повернути хоча б десяту частину втраченого. Але надія жевріє і поступово відбувається взаємний, хоча й далеко не рівноцінний, обмін культурними цінностями між Україною і Німеччиною. За останні 10 років Німеччина передала Україні 1233 одиниць зберігання. Зокрема, до України повернули картину XVII століття «Весільна хода нареченого» роботи невідомого голландського художника майстерні Пітера Брейгеля молодшого, вивезену з Уманської картинної галереї під час Другої світової війни; ікону XVI століття «В’їзд до Єрусалима», викрадену зі Львівського музею українського мистецтва у 1984 році; колекцію писанок і 1 декоративний таріль.

У лютому цього року до Києва було повернено декiлька фрагментів фресок з Михайлівського Золотоверхого собору, зруйнованого більшовицькою владою 1936 року і нині відбудованого у столиці. Ці фрески були вивезені німецьким окупантами за межі України і потрапили до Санкт-Петербурзького Ермітажу. Україна, зі свого боку, в червні 2013 року повернула Німеччині 713 книг з бібліотеки колишнього Інституту цукрової промисловості в Берліні, що зберігалися у бібліотеці Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут цукрової промисловості».

Курская дуга: над полем боя Немецкие Фокке-Вульф Картини присвяченi темi Другої свiтової вiйни Гвардейские минометы

Победа Бой Танковое сражение под Дубно

Дякую за перегляд

Чтобы скачать материал, введите свой email, укажите, кто Вы, и нажмите кнопку

Нажимая кнопку, Вы соглашаетесь получать от нас email-рассылку

Если скачивание материала не началось, нажмите еще раз «Скачать материал».

УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ
Весна. Девятый день у мая,
День чёрно-красный для страны,
Цена заплачена большая,
Чтобы пришёл конец войны.
Прищепчук Надії

1 вересня 1939 р. розпочалася Друга світова війна. їй передувала таємна угода керівників нацистської Німеччини і більшовицького Радянського Союзу — Адольфа Гітлера та Йосипа Сталіна, кожен з яких прагнув володарювати у світі. Вожді на свій розсуд вирішили долю багатьох народів Європи. За їхньою згодою західноукраїнські землі відійшли до складу Радянського Союзу. На приєднаній території радянська влада запроваджувала такі самі порядки, як і в Східній Україні. Але мир між Німеччиною й СРСР був нетривким.

Землі України зазнали ударів ворога вже в перші години війни, а Україна стала безпосереднім полем бою. На ній точилися криваві битви, що призводили до страхітливих руйнувань і загибелі мільйонів солдатів і мирних жителів.
22 червня 1941 р. — Німеччина напала на Радянський Союз. Війна Радянського Союзу проти Німеччини увійшла в історію під назвою Великої Вітчизняної.

Бійці й командири Червоної армії проявили масовий героїзм, але змушені були відступати. Від 11 липня по 26 вересня 1941 р. тривала героїчна оборона Києва. Тоді в полоні опинилися понад 600 тис. солдатів та командирів. Через рік від початку війни українські землі було повністю окуповано німецькими військами та їхніми союзниками.
Українські землі окупанти прагнули перетворити на постачальника продовольства та сировини. «Новий порядок», встановлений нацистами, відзначався винятковою жорстокістю. Окупанти закатували близько 5 млн мирного населення та військовополонених. До Німеччини на примусові роботи було відправлено близько 2,5 млн юнаків та дівчат.

У лісовій та лісостеповій зонах Сумщини та Чернігівщини діяли сотні партизанських загонів, великі з’єднання під командуванням Сидора Ковпака, Олексія Федорова та ін. На Волині й в Поліссі розгорнувся широкий самооборонний повстанський рух. Було створено Українську повстанську армію (УПА). Населення вступало до УПА або надавало їй всіляку підтримку. УПА воювала як проти гітлерівських загарбників, так і проти Червоної армії, прагнучи створити незалежну Українську державу.
Звільнення України від загарбників відбувалося в 1943-1944 рр. Важливе значення для звільнення українських земель мала битва за Дніпро. 6 листопада 1943 р. військами 1-го Українського фронту під командуванням генерала Миколи Ватутіна було звільнено Київ. У грудні почався загальний наступ радянських військ на Правобережній Україні.
Важливу роль у розгромі окупантів на загарбаних українських територіях відігравав рух Опору.

За звільнення рідної землі наш народ заплатив найвищу ціну: у лавах Червоної армії воювали понад 6 млн українців, з них З млн — загинули. Загалом від 8 до 9 млн громадян України віддали своє життя в цій війні. Днями, коли схиляють голови перед визволителями, є 28 жовтня — офіційний день визволення України і 9 травня — день, який для мільйонів людей є Днем Перемоги.
Та звільненням від гітлерівських окупантів Україна завдячує найперше радянським військам. На початку жовтня 1944 р. було визволено територію України, а наприкінці жовтня — й Закарпаття.

ВИВЕЗЕННЯ ДО НІМЕЧЧИНИЕТНОКУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНЦІВ
Загальновизнано, що дві третини усіх культурних втрат колишнього СРСР у Другій світовій
війні складають втрати України. Під час цієї війни за межі України було вивезено і значну кількість
етнокультурних цінностей. Було знищено та пограбовано понад 70% музейних колекцій України,
серед них – зібрання найбільших в Україні історичних музеїв – Київського, Дніпропетровського, Харківського і Львівського.

Нині, через півстоліття після війни, навряд чи вийде повернути хоча б десяту частину втраченого. Але надія жевріє і поступово відбувається взаємний, хоча й далеко не рівноцінний, обмін культурними цінностями між Україною і Німеччиною. За останні 10 років Німеччина передала Україні 1233 одиниць зберігання. Зокрема, до України повернули картину XVII століття «Весільна хода нареченого» роботи невідомого голландського художника майстерні Пітера Брейгеля молодшого, вивезену з Уманської картинної галереї під час Другої світової війни; ікону XVI століття «В’їзд до Єрусалима», викрадену зі Львівського музею українського мистецтва у 1984 році; колекцію писанок і 1 декоративний таріль.

У лютому цього року до Києва було повернено декiлька фрагментів фресок з Михайлівського Золотоверхого собору, зруйнованого більшовицькою владою 1936 року і нині відбудованого у столиці. Ці фрески були вивезені німецьким окупантами за межі України і потрапили до Санкт-Петербурзького Ермітажу.
Україна, зі свого боку, в червні 2013 року повернула Німеччині 713 книг з бібліотеки колишнього Інституту цукрової промисловості в Берліні, що зберігалися у бібліотеці Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут цукрової промисловості».

Курская дуга: над полем боя
Немецкие Фокке-Вульф
Картини присвяченi темi Другої свiтової вiйни
Гвардейские минометы

Победа
Бой
Танковое сражение под Дубно

Украина в годы ВТОРой МИРОВой ВОЙНы

1. Причины и основные фазы второй мировой войны; 2. Пакт Молотова-Риббентропа и советизация Западной Украины; 3. Деятельность национально-патриотических организаций Западной Украины; 4. Фашистская оккупация и террор против мирного населения; 5. Главные битвы. Освобождение Левобережья и Правобережья. Итоги войны.

ВТОРАЯ МИРОВАЯ ВОЙНА

ЭТО ВОЙНА: Многих блицкригов Отдалённых фронтов Технических новинок Отмобилизованных экономик Разных идеологических систем Огромных потерь (55 млн. погибших) В 12 раз больше по ущербу, чем 1МВ

Главной причиной войны являлись противоречия, возникшие между государствами. В международных отношениях и обострении обстановки в мире особо агрессивную роль проявляла Германия. После прихода к власти Гитлера обстановка в мире значительно осложнилась. Германия и Япония рвались на рынки, стремились к главенству, а страны-лидеры (США, Англия, Франция) старались сохранить свои прибыли. Япония и Германия боролись против мировой финансовой гегемонии США. В этом главная причина второй мировой войны. Второй причиной была естественная боязнь лидеров развитых стран (Черчилль, Чемберлен и др.) распространения идей и практики социализма-коммунизма. Таким образом, в 30-е годы образовалось два основных очага войны: на Востоке — во главе с Японией, на Западе — с Германией.

Цели Германии в войне: 1. Ликвидация СССР и социализма, как государства, системы и идеологии. Колонизация страны. Уничтожение 140 млн. “лишних людей и народов. 2. Ликвидация демократических государств Западной Европы, лишение их национальной независимости и подчинение Германии. 3. Завоевание мирового господства. Предлог агрессии — неминуемая угроза нападения со стороны СССР. Цели СССР определились в ходе войны. Это: 1. Защита свободы и независимости страны и социалистических идей. 2. Освобождение порабощенных фашизмом народов Европы. 3. Создание демократических или социалистических правительств в соседних странах. 4. Ликвидация германского фашизма, прусского и японского милитаризма.

В принятом перед началом войны с СССР плане «Ост» в отношении славян и евреев предусматривалось уничтожение 30 млн. чел. и депортация 50 млн. чел. в Сибирь и Африку. Оставшееся население планировались превратить в рабочую силу для немцев-колонизаторов. Таким образом, надвигавшаяся война планировалась по отношению к народам СССР как война на уничтожение.

В октябре 1938 г. на Мюнхенской конференции, вошедшей в историю как «Мюнхенский сговор», с участием Великобритании, Франции, Германии и Италии, Гитлеру было позволено присоединить принадлежавшую Чехословакии Судетскую область, населённую этническими немцами. Мнение самой Чехословакии не учитывалось. 15 марта 1939 г. Германия, нарушая мюнхенские соглашения, оккупирует всю Чехословакию. На чешской территории создаётся немецкий протекторат, а Словакия, в которой установился пронацистский режим, объявлена независимым государством.

ЕВРОПА В 1941 г.

ГИТЛЕРОВСКАЯ ГЕРМАНИЯ Всего за 6 лет восстановила военную мощь. Избегала войны на два фронта. Настроена на реванш за поражение в 1МВ. А её цель — мировое господство.

ЯПОНИЯ Традиции самураев Окончили модернизацию Корабли и авиацию подготовили Использовали камикадзе (смертников) О господстве в Азии мечтали.

АНГЛИЯ, ФРАНЦИЯИ США ЖЕЛАЛИ: Сохранить свои колонии. Столкнуть Германию и СССР в войне. Сменить режимы в Германии и СССР. Руководить миром как прежде.

СССР Тесно сотрудничал с Германией. Оговорил с ней сферы влияния в Европе. Ждал захвата Гитлером Европы. Экспортировал революцию в ходе войны.

Межправительственное соглашение, подписанное 23 августа 1939 года главами ведомств по иностранным делам Германии и Советского Союза. Со стороны СССР договор был подписан наркомом по иностранным делам В. М. Молотовым, со стороны Германии — министром иностранных дел И. фон Риббентропом.

Стороны соглашения обязывались воздерживаться от нападения друг на друга и соблюдать нейтралитет в случае, если одна из них становилась объектом военных действий третьей стороны. Участники соглашения также отказывались от участия в группировке держав, «прямо или косвенно направленной против другой стороны». Предусматривался взаимный обмен информацией о вопросах, затрагивающих интересы сторон.

Накануне Второй мировой войны население Западной Украины составляло около 7 млн. человек. На всех этих землях царила иностранная администрация, которая проводила колонизационную политику Большинство украинцев жили в Польше, остальные в Румынии и Чехословакии. Западная Украина интересовала Сталина прежде всего как новое владение империи, а также как зона безопасности на ее западных границах.

17 сентября 1939р.войска Красной армии согласно тайного протокола Молотова-Риббентропа, подписанного между СССР и Германией в августе 1939 г., вступили на территорию Западной Украины и Западной Белоруссии. Началась их активная советизация. Ряд политических мер советской власти принес западным украинцам улучшение их социального положения. Самыми популярными ее шагами стали экспроприация имений польских землевладельцев с обещанием перераспределения их земли между украинскими крестьянами, государственных учреждений, судопроизводства; улучшение медицинского обслуживания, особенно на селе.

Развитие событий на Западной Украине имело свои особенности. До начала войны ОУН сотрудничала с гитлеровцами (в немецкой армии был создан «Легион украинских националистов», а в 1943 г. — добровольческая дивизия СС «Галичина»). Июнь 1941 г. — попытка создать украинское государство, но эти действия противоречили интересам оккупационного режима и были подавлены. Стремление ОУН найти равновесие между собственными интересами и целями фашистов не дали результата. В конце 1942 г. сторонники С. Бандеры приступают к формированию крупных партизанских сил, а в 1943 г. конгресс ОУН призвал к антинацистской и антисоветской борьбе. УНА уничтожала остатки Красной Армии после гитлеровского вторжения, а в конце 1941 г. перешла к партизанской тактике и борьбе на два фронта после попыток оккупантов распустить ее отряды.

На Украине установился жестокий оккупационный режим. Фашисты лишили население гражданских прав, заявили, что их цель — заставить украинцев работать на Германию (2,3 млн. выходцев с Украины были вывезены на принудительные работы). Гитлеровцы грабили материальные ресурсы Украины. Голод. Жители городов вынуждены были перебраться в сельскую местность (население Киева сократилось на 60%).

Оккупанты стремились потопить в крови партизанское движение, ликвидировать подпольные организации, с помощью политических провокаций ослабить волю украинского народа к борьбе за освобождение

Сталинградская битва 17 июля 1942 г.— 2 февраля 1943 г. Значение: битва под Сталинградом стала самым кровопролитным сражением в мировой истории. У этого города на Волге против немецкой группы армий "Б" и их союзников было выставлено семь советских армий (плюс 8-я воздушная армия и Волжская флотилия). После сражения Сталин сказал: "Сталинград стал закатом немецко-фашистской армии". После этого побоища немцы уже никогда не могли оправиться. Безвозвратные потери: СССР — 1 млн 130 тыс. чел.; Германия и союзники — 1,5 млн чел.

17 июля — 26 сентября 1941 г. Значение: поражение под Киевом стало тяжелым ударом для Красной армии, оно открыло для вермахта дорогу на Восточную Украину, в Приазовье и Донбасс. Сдача Киева привела к фактическому развалу Юго-Западного фронта, советские солдаты стали в массовом порядке бросать оружие и сдаваться в плен. Безвозвратные потери: СССР — 627,8 тыс. чел. (по немецким данным, число пленных составило 665 тыс. чел.); Германия — неизвестно.

24 августа — 23 декабря 1943 г. Значение: в сражении за освобождение Киева с обеих сторон приняли участие до 4 млн. человек, а фронт боев растянулся на 1400 км. Писатель-фронтовик Виктор Астафьев вспоминал: "Двадцать пять тысяч воинов входит в воду, а выходит на том берегу три тысячи, максимум пять. И через пять-шесть дней все погибшие всплывают. Представляете?" Безвозвратные потери: СССР — 417 тыс. чел.; Германия — 400 тыс. убитых (по другим источникам, около 1 млн чел.).

16 апреля — 8 мая 1945 г. Значение: последняя битва советских войск в Европе. Ради штурма столицы Третьего рейха были объединены силы 1-го Украинского, 1-го и 2-го Белорусских фронтов, в боях принимали участие дивизии Войска Польского и моряки Балтийского флота. Безвозвратные потери: СССР с союзниками — 81 тыс. чел.; Германия — около 400 тыс. чел.

Разгром немецко-фашистских войск в Курской битве (июль 1943 г.) — создал предпосылки для наступления Красной Армии по всему фронту, в частности, на Левобережной Украине. Перед Центральным, Воронежским, Степным, Юго-Западным и Южным фронтами — была поставлена задача освобождения Донбасса, Левобережной Украины, форсирования Днепра и создания плацдармов на Правобережной Украине. В результате успешного наступления советские войска в сентябре 1943г. освободили Харьковскую, Сумскую, Черниговскую, Полтавскую области и левобережные районы Киевщины, Донбасс, а 6 ноября 1943 г. — Киев. В 1944 г. проведен ряд военных операций (Житомирско-Бердичевская, Корсунь-Шевченковекая, Ровенско-Луцкая и др.), которые позволили четырем Украинским фронтам изгнать захватчиков с территории республики. После завершения Карпатской операции 10 октября 1944 г. была полностью освобождена Украина.

ТЕАТРЫ БОВЫХ ДЕЙСТВИЙ ВТОРОЙ МИРОВОЙ ВОЙНЫ

Вторая мировая война завершилась полным поражением и капитуляцией тех, кто ее развязал. Победа во Второй мировой войне имела всемирно-историческое значение. Были разгромлены огромные военные силы стран-агрессоров. Военное поражение держав «оси» означало крушение самых жестоких диктаторских режимов. Победа над Германией и Японией усилила симпатии к СССР во всем мире. Советская армия завершила войну самой мощной армией мира, а Советский Союз стал одной из двух сверхдержав.

Победа далась нам огромной ценой. Война унесла жизни почти 27 млн. человек. Во вражеском тылу погибли 4 млн. партизан подпольщиков, мирных жителей. Свыше 6 млн. человек оказались в фашистской неволе. Тем не менее в народном сознании долгожданный День Победы стал самым светлым и радостным праздником, означавшим конец самой кровопролитной и разрушительной из войн.

Основная литература 1. Бойко О. Д. Історія України-К., 1999.- С. 280-324. 2. Семененко В., Радченко Л. Історія України — X., 1999. — С. 261-332. 3. Субтельний О. Україна. Історія. — К., 1991. — С. 300-331 Дополнительная литература 1. Історія України. Курс лекцій: У 2-х кн./Під ред. Мельника Л.Г. — Кн.2. — К., 1992.-С.115- 197. 2. Курс лекций по истории Украины / Под ред. Носкова В.А. — Донецк, 1994. — С. 196-227, 239-249. 3. Шаповал Ю. Україна 20-50-х років: сторінки ненаписаної історії. — К., 1993. 4. Буштрук О. В. Історія України. Готуємось до ЗНО: Навч. посіб. – Х., 2009. –С.202-205. 5. Історія України. Комплексне видання: Довідник. Репетитор. Тренувальні тести / О. П. Мокрогуз та ін.- Х., 2009. – С.98-104. 6. Ісакова Н. П. та ін. Історія України (в схемах і таблицях):Навч.посіб.-К., 2005.-204 с.


Статьи по теме